Звіт Голови Учбового Комітету при Священному Синоді УПЦ єпископа Ірпінського Климента про діяльність Комітету у 2014 році

НАПРЯМИ РОБОТИ УЧБОВОГО КОМІТЕТУ

Серед стратегічних завдань Учбовогокомітету при Священному Синоді Української Православної Церкви протягом 2013/2014 навчального року направлених на забезпечення та контроль освітньо-виховної роботи в духовних навчальних закладах можна виділити наступні:

— організація процесу підвищення професійних якостей викладачів духовних навчальних закладів;

— нормативно-правове та методичне забезпечення навчальної реформи з метою інтеграції духовної освіти в загальнодержавну освітню систему;

— розвиток міжвузівського співробітництва у сфері богословської освіти та науки;

— інспектування та підготовка висновків щодо стану навчально-виховної роботи в окремих духовних навчальних закладах;

— організація і забезпечення науково-богослоської роботи.

СТРУКУТУРА КОМІТЕТУ

У структурі Учбового комітету нараховується 17 духовних навчальних закладів, з яких 1 духовна академія (Київська духовна академія), 7 духовних семінарій (Київська духовна семінарія (при Київській духовній академії), Одеська духовна семінарія, Волинська духовна семінарія, Полтавська місіонерська духовна семінарія, Почаївська духовна семінарія, Таврійська духовна семінарія, Харківська духовна семінарія), 7 духовних училищ (Володимир-Волинське регентське духовне училище, Городоцьке духовне училище регентів-псаломників, Мукачівське духовне училище, Регентсько-катехізаторське духовне училище (при Свято-Троїцькому Корецькому ставропігійному монастирі), Свердловське духовне училище, Сумське пастирсько-богословське духовне училище, Чернігівське духовне училище регентів-псаломників), 1 богословський університет (Луганський богословський університет імені Архiстратига Михаїла), 1 богословський інститут (Чернівецький православний богословський інститут), 1 кафедра богослов’я (при Класичному приватному університеті м. Запоріжжя). Крім цього, при Волинській, Одеській, Почаївській, Полтавській місіонерській та Харківській  духовних семінаріях діють регентські та іконописні відділення.

ВИКЛАДАЦЬКИЙ СКЛАД

Згідно зі звітами, які надійшли на адресу Учбового комітету, викладацький склад, що працює у зазначених вище духовно-освітніх закладах, має такі кількісно-якісні характеристики:

— Київська духовна академія і семінарія: 69 викладачів, з яких 36 мають духовний вчений ступінь, світський вчений ступінь — 12, повну вищу духовну освіту — 48, базову вищу духовну освіту — 5, вищу світську освіту — 37;

— Одеська духовна семінарія: 31 викладач, з яких 16 мають духовний вчений ступінь, повну вищу духовну освіту — 29, базову вищу духовну освіту — 1, вищу світську освіту — 3;

— Волинська духовна семінарія: 35 викладачів, з яких 4 мають духовний вчений ступінь, повну вищу духовну освіту — 10, базову вищу духовну освіту — 14, вищу світську освіту — 11, середньо-спеціальну світську освіту — 3;

— Почаївська духовна семінарія: 37 викладачів, з яких 7 мають духовний вчений ступінь, світський вчений ступінь — 1, повну вищу духовну освіту — 19, базову вищу духовну освіту — 17, вищу світську освіту — 6;

— Полтавська місіонерська духовна семінарія: 42 викладача, з яких 6 мають духовний вчений ступінь, світський вчений ступінь — 3, повну вищу духовну освіту — 14, базову вищу духовну освіту — 18, вищу світську  освіту — 25, середньо-спеціальну світську освіту — 6;

— Таврійська духовна семінарія: 36 викладачів, з яких 3 мають духовний вчений ступінь, світський вчений ступінь — 10, повну вищу духовну освіту — 14, базову вищу духовну освіту — 9, вищу світську освіту — 22, середню світську освіту — 13;

— Харківська духовна семінарія: 45 викладачів, з яких10 мають духовний вчений ступень, світський вчений ступінь — 7, повну вищу духовну освіту — 25, базову вищу духовну освіту — 9, вищу світську освіту — 27, середньо-спеціальну світську освіту — 8;

— Володимир-Волинське регентське духовне училище: 15 викладачів, з яких 5 мають духовний вчений ступень, світський вчений ступінь — 4, повну вищу духовну освіту — 6, базову вищу духовну освіту — 3, вищу світську освіту — 4, середньо-спеціальну світську освіту — 3;

— Городоцьке духовне училище: 25 викладачів, з яких 12 мають повну вищу духовну освіту, базову вищу духовну освіту — 3, вищу світську освіту — 13, середньо-спеціальну світську освіту — 1;

— Мукачівське духовне училище: 7 викладачів, з яких 2 мають повну вищу духовну освіту, базову вищу духовну освіту — 5, вищу світську освіту — 3;

— Регентсько-катехізаторське духовне училище (при Свято-Троїцькому Корецькому ставропігійному монастирі): 22 викладача, з яких 2 мають духовний вчений ступінь, повну вищу духовну освіту — 3, базову вищу духовну освіту — 1, вищу світську освіту — 15,  середньо-спеціальну світську освіту — 3;

— Свердловське духовне училище: 14 викладачів, з яких 2 мають духовний вчений ступінь, повну вищу духовну освіту — 7, базову вищу духовну освіту — 2, вищу світську освіту — 9, середньо-спеціальну світську освіту — 3;

— Сумське пастирсько-богословське духовне училище: 16 викладачів, з яких 1 має духовний вчений ступінь, світський вчений ступінь — 2, повну вищу духовну освіту — 7, базову вищу духовну освіту — 6, вищу світську освіту — 4;

— Чернігівське духовне училище регентів-псаломників: 43 викладача, з яких 4 мають духовний вчений ступінь, повну вищу духовну освіту — 19, базову вищу духовну освіту — 9, вищу світську освіту — 13, середньо-спеціальну світську освіту — 6;

— Луганський богословський університет: 25 викладачів, з яких 4 мають духовний вчений ступінь, світський вчений ступінь — 4, повну вищу духовну освіту — 13, базову вищу духовну освіту — 10, вищу світську освіту — 21;

— Чернівецький православний богословський інститут: 17 викладачів, з яких 6 мають духовний вчений ступінь, світський вчений ступінь — 4, повну вищу духовну освіту — 4, базову вищу духовну освіту — 2, вищу світську освіту — 5;

— кафедра богослов’я Класичного приватного університету м. Запоріжжя: 4 викладача, з яких 2 мають духовний вчений ступінь, світський вчений ступінь — 1, повну вищу духовну освіту — 3, базову вищу духовну освіту — 1, вищу світську освіту — 4.

Загальна кількість викладачів — 483, з них 108 мають духовний вчений ступінь, світський вчений ступінь — 48, повну вищу духовну освіту — 235, базову вищу духовну освіту — 115, вищу світську освіту — 222, середньо-спеціальну світську освіту — 33, середню світську освіту — 13.

СТУДЕНТИ ДУХОВНИХ ЗАКЛАДІВ

Кількісний склад студентів, які навчаються в закладах духовної освіти УПЦ різних рівнів, має такий вигляд:

 

Назва духовного навчального закладу	Термін навчання (роки)	Кількість студентів стаціонарної форми навчання	Кількість студентів заочної форми навчання	Загальна кількість студентів
Київська духовна академія	4	117	379	496
Київська духовна семінарія	4	195	553	748
Одеська духовна семінарія	4	200	226	426
Волинська духовна семінарія	4	100	55	155
Курси регентів псаломщиків при ВДС	2	18	—	18
Почаївська духовна семінарія	4	193	167	360
Полтавська місіонерська духовна семінарія	4	74	268	342
Регентське відділення ПМДС	3 – з музичною освітою. 4 – без музичної освіти.	22	22	44
Іконописне відділення ПМДС	4	29	—	29
Таврійська духовна семінарія	4	53	—	53
Харківська духовна семінарія	4	65	92	157
Регентське відділення  при ХДС	2	69	—	69
Іконописне відділення при ХДС	4	45	—	45
Мукачівське духовне училище	3	11	—	11
Свердловське духовне училище	3	19	—	19
Сумське пастирсько-богословське духовне училище	3	41	40	81
Володимир-Волинське регентське духовне училище	3	20	—	20
Городоцьке духовне училище	3	48	—	48
Регентсько- катехізаторське духовне училище (при Корецькому ставропігійному монастирі)	3	43	—	43
Чернігівське духовне училище регентів-псаломщиків	3	53	—	53
Луганський богословський університет	5 — магістр          4 — бакалавр	15	104	119
Чернівецький православний богословський інститут	5,5 — магістр         4 — бакалавр	20	—	20
Кафедра богослов’я Класичного приватного університету м. Запоріжжя	4	77	—	77
	Загалом	1587	1906	3493

Серед вищевказаних студентів, які проходили навчання в період 2013-2014 н. р. в духовних школах Української Православної Церкви є чимало іноземних громадян представників інших Помісних Церков. Зокрема географія студентства представлена наступним чином: Білорусь, Боснія і Герцеговина, Греція, Грузія, Іспанія, Казахстан, Латвія, Македонія, Молдова, Нідерланди, Німеччина, Польща, Росія, Сербія, Узбекистан, Франція, Чехія.

ІСПЕКТУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ВИЩИХ ДУХОВНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ УПЦ

У 2014 році інспекційна комісія Учбового комітету при Священному Синоді Української Православної Церкви провела перевірку діяльності наступних духовних навчальних закладів УПЦ:

— 20 березня — Луганського богословського університету на честь Архістратига Михаїла;

— 2 травня — Одеської духовної семінарії;

— 25 листопада — Полтавської місіонерської духовної семінарії;

До складу комісії входили: голова Учбового комітету єпископ Ірпінський Климент, архієпископ Сумський і Охтирський Євлогій, архієпископ Івано-Франківський і Коломийський Пантелеімон, єпископ Новомосковський Євлогій, єпископ Сєверодонецький і Старобільський Никодим, протоієрей Олександр Бахов, Г. І. Кущ.

Члени інспекційної комісії провели зустрічі з викладачами та студентами духовних навчальних закладів, ознайомилися з навчально-методичною, статутною та кадровою документацією духовних навчальних закладів УПЦ, а також провели зріз успішності засвоєння навчальної програми підготовки бакалаврів православного богослов’я серед вихованців 3–4-х класів.

НАУКОВО-ПРАКТИЧНІ КОНФЕРЕНЦІЇ

15 травня на запрошення Румунської Православної Церкви  і з благословення Місцеблюстителя Київської митрополичої кафедри митрополита Чернівецького і Буковинського Онуфрія голова Учбового комітету при Священному Синоді УПЦ єпископ Ірпінський  Климент взяв участь у відкритті Міжнародного наукового симпозіуму: «Євхаристичне спілкування та аскетичний досвід згідно «Добротолюбія» в місті Ясси.

Організатором симпозіуму виступив Богословський факультет Ясського університету імені протоієрея Думітру Станілоє. Прийняти участь в ньому прибули професора вищих богословських навчальних закладів Греції, Австрії, Франції, Швейцарії, Бельгії та Фінляндії.

16 травня відбулося пленарне засідання Міжнародного наукового симпозіуму: «Євхаристичне спілкування та аскетичний досвід згідно «Добротолюбія» в місті Ясси, яке  очолив митрополит Ясський Феофан.

На засіданні голова Учбового комітету при Священному Синоді УПЦ єпископ Ірпінський  Климент виступив з доповіддю на тему «Літургійне богоспілкування та богоспілкування в ісихазмі».

Також з доповіддю виступив викладач Київської духовної академії Сергій Михайлович Бортник. Тема доповіді «Значення Євхаристії та аскетика в сучасній православній думці».

11 листопада голова Учбового комітету при Священному Синоді Української Православної Церкви єпископ Ірпінський Климент взяв участь у роботі V науково-практичної конференції «Історія та сучасність Православ’я на Волині», яка проходила на базі Волинської духовної семінарії.

Науково-практична конференція була присвячена 900-річчю з дня блаженної кончини преподобного Нестора Літописця.

ВІДНОСИНИ З ДУХОВНИМИ НАВЧАЛЬНИМИ ЗАКЛАДАМИ ІНШИХ ПОМІСНИХ ЦЕРКОВ

15 травня, під час візиту до Румунської Православної Церкви, голова Учбового комітету відвідав Нямецьку духовну семінарію. Єпископ Климент ознайомився з організацією навчального процесу семінарії та поспілкувався з ректором семінарії професором протоієреєм Іоанном Міхок, викладачами та студентами духовного навчального закладу.

Також 16 травня єпископ Ірпінський  Климент відвідав Ясську духовну семінарію імені святителя Василія Великого. Зустріч з ректором навчального закладу протоієреєм Драгушом Багримом, викладачами та вихованцями відбулася в семінарському храмі на честь святих рівноапостольних Костянтина та Єлени.

1 липня, під час паломництва до святинь Грузії, відбулася зустріч єпископа Климента з викладачами та вихованцями Ахалцихської духовної семінарії на честь святого Григорія Хандзойського.

ПИТАННЯ ДУХОВНОЇ ОСВТИ НА МІЖСОБОРНІЙ ПРИСУТНОСТІ

27 лютого голова Учбового комітету при Священному Синоді УПЦ єпископ Ірпінський Климент взяв участь у засіданні Комісії Міжсоборної присутності з питань релігійної освіти та духовної просвіти, яке проходило в Російському православному університеті під головуванням митрополита Ростовського і Новочеркаського Меркурія, голови Синодального відділу релігійної освіти і катехізації.

У роботі комісії взяли участь митрополит Ташкентський і Узбекистанський Вікентій, митрополит Нижегородський і Арзамаський Георгій, архієпископ Петергофський Амвросій, ректор Санкт-Петербурзьких духовних шкіл,  архієпископ Елістинській і Калмицький Зиновій, перший заступник Голови Навчального комітету Руської Православної Церкви, секретар Комісії Міжсоборної присутності з питань духовної освіти та релігійного виховання протоієрей Максим Козлов,  члени робочих груп з підготовки документів та інші фахівці в галузі релігійної освіти та духовної просвіти.

На розгляд комісії було представлено три проекти документів, підготовлених робочими групами: «Про взаємовідносини релігійної та світської освіти», «Вироблення мір щодо більш ефективного використання в Церкві потенціалу священнослужителів, що володіють фундаментальною богословською підготовкою» та «Миряни в області релігійної освіти».

3 квітня голова Учбового комітету при Священному Синоді УПЦ єпископ Ірпінський Климент взяв участь у наступному засіданні Комісії Міжсоборної присутності з питань релігійної освіти та духовної просвіти.

У роботі комісії взяли участь митрополит Ташкентський і Узбекистанський Вікентій, митрополит Нижегородський і Арзамаський Георгій, голова Учбового комітету Руської Православної Церкви, ректор Московських духовних шкіл архієпископ Верейський Євгеній, представники Вищих духовних навчальних закладів РПЦ, члени робочих груп з підготовки документів та фахівці в галузі релігійної освіти та духовної просвіти.

Комісії були представлені остаточні редакції проектів низки документів, створення яких було визначено президією Міжсоборної присутності.

ПРО ДЕРЖАВНЕ ЛІЦЕНЗУВАННЯ

Учбовим Комітетом при Священному Синоді УПЦ протягом року було продовжено реалізацію стратегії інтеграції духовних навчальних закладів у загальнодержавний та світовий освітній простір.

15 квітня 2014 року голова Учбового комітету при Священному Синоді УПЦ єпископ Ірпінський Климент прийняв участь у засіданні парламентського комітету з питань науки і освіти, яке пройшло під головуванням народного депутата України Лілії Михайлівні Гриневич.

Під час засідання розглядалися питання про прийняття у другому читанні закону про вищу освіту, зокрема, тих статей закону які стосуються державного визнання в Україні вищої духовної освіти.

1 липня 2014 року Верховною Радою України був прийнятий Закон «Про вищу освіту» № 1556-VII. 31 липня даний закон був підписаний Президентом України, а 6 вересня 2014 року набув чинності.

26 серпня під головуванням єпископа Ірпінського Климента відбулося засідання Учбового комітету, присвячене основним напрямкам розвитку богословської освіти у 2014-2015 навчальному році. Присутні обговорили перспективи, які надає духовним навчальним закладам Закон України «Про вищу освіту», прийнятий Верховною Радою України 01.07.2014 року.

Того ж дня відбулася зустріч Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія з головою Учбового комітету, ректорами та представниками адміністрацій духовних навчальних закладів Української Православної Церкви. Під час зустрічі Його Блаженство визначив основні напрямки підготовки майбутніх пастирів, звернувши увагу на тому, що дослідження Святого Писання має стати її центром.

Його Блаженство, Блаженніший Владика Онуфрій благословив діяльність Учбового комітету, спрямовану на здобуття державного визнання духовних навчальних закладів. Водночас було наголошено, що таке визнання має відбуватися з урахуванням специфіки семінарської освіти, із збереженням всього обсягу традиційної богословської підготовки.

Таким чином, з благословення Священного Синоду під головуванням Предстоятеля Української Православної Церкви, за підзвітний період Учбовий комітет при Священному Синоді УПЦ продовжував досліджувати питання надання духовним навчальним закладам державного ліцензування та акредитації на ведення педагогічної діяльності за напрямом «Православне богослов’я». Була налагоджена плідна співпраця з духовними навчальними закладами інших Помісних Церков. Учбовий комітет  забезпечив ефективний процес підготовки кадрового потенціалу УПЦ здатного плідно звершувати пастирське служіння й проводити науково-богословську роботу відповідно до вимог сучасності.

Климент,

єпископ Ірпінський,

вікарій Київської Митрополії,

голова Учбового комітету при Священному Синоді УПЦ